В умовах тривалої повномасштабної війни демографічна та міграційна ситуація в Україні залишається однією з найбільш чутливих тем для суспільства. Проросійські пропагандисти та ворожі аналітичні центри активно використовують будь-які соціальні коливання для дестабілізації ситуації всередині країни. Нещодавно Державна міграційна служба України (ДМСУ) зафіксувала перші скоординовані інформаційні атаки, спрямовані на створення паніки навколо нібито масового заміщення українських працівників іноземними мігрантами. Детально про виявлені загрози та методи протидії ворожому впливу повідомила голова ДМСУ Наталія Науменко в ефірі спеціалізованої програми.
За даними ДМСУ, перші ознаки цілеспрямованої дезінформаційної кампанії з’явилися наприкінці січня 2025 року. Аналітичний центр відомства провів ретельне розслідування з метою пошуку так звого «нульового пацієнта» — першоджерела, з якого почалося поширення маніпулятивних наративів у Telegram-каналах, YouTube та соціальних мережах. Як з’ясувалося, хвиля дезінформації зародилася навколо абсолютно локального та законного бізнес-процесу на Закарпатті. Наприкінці січня приватне меблеве підприємство у Тячеві через гострий дефіцит кваліфікованих кадрів розпочало попередні переговори про залучення 160 громадян Бангладеш для роботи на виробництві.
Попри те, що через три місяці процес рекрутингу було повністю скасовано, а іноземні робітники так і не прибули до України через невідповідність підприємства дозвільним процедурам, російські пропагандистські ресурси підхопили цей інформаційний привід. Локальний кейс трансформувався у масштабну медіа-сенсацію, яку досі цитують ворожі джерела як «беззаперечний доказ» початку масової заміни українців на ринку праці. Це класичний приклад того, як реальні економічні проблеми воєнного часу використовуються для розхитування внутрішньої стабільності.
Питання збереження людського капіталу в Україні сьогодні стоїть надзвичайно гостро. Багато родин постали перед важким вибором щодо свого майбутнього. На цьому тлі суспільство гостро реагує на будь-які новини про міграцію, шукаючи орієнтири для стабільності. Зокрема, у суспільстві активно обговорюють символічні кроки лідерів держави, такі як спільна доля та рішення Зеленського залишити дітей в Україні, що демонструє солідарність із громадянами та вселяє віру в майбутнє країни. Водночас держава змушена шукати баланс між заповненням дефіциту робочої сили та захистом національних інтересів.
Наразі антимігрантська кампанія вже пройшла кілька фаз розвитку. Очікується, що найближчим часом, напередодні другого читання у Верховній Раді законопроєкту № 14211, який регулює працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, відбудеться черговий сплеск дезінформації. Керівництво ДМСУ попереджає про ймовірне використання технологій штучного інтелекту для створення фейкових новин, а також залучення псевдоекспертів для поширення маніпулятивних коментарів у медіапросторі.
З огляду на ці загрози, державні інституції змушені оперативно переглядати підходи до безпеки. Оскільки Україна паралельно вирішує глобальні оборонні питання, впроваджуючи нові пріоритети перед Рамштайном, системні зміни в міграційній політиці стають частиною загальної стратегії стійкості. Уряд уже доручив Міністерству внутрішніх справ та ДМСУ розробити нову державну стратегію міграційної політики. Першим і ключовим її блоком стане безпековий кластер, який детально прописується за участю науковців, європейських партнерів та міжнародних організацій. Головна мета — забезпечити жорсткий контроль над перебуванням іноземців, унеможлививши будь-які загрози національній безпеці, але зберігши гнучкість для легального бізнесу.