Ніч на 24 травня стала черговим випробуванням для столиці України та регіонів, коли російські окупаційні війська здійснили безпрецедентну за масштабами повітряну атаку. Згідно з даними Генштабу ЗСУ, агресор задіяв 690 засобів повітряного нападу, включаючи 90 ракет та 600 ударних БПЛА. Ця атака стала нагадуванням про те, що ворог цілеспрямовано обирає мішенню не лише військові об’єкти, а й цивільну інфраструктуру та пам’ятки історії. На жаль, культурний геноцид як зброя залишається невід’ємною частиною воєнної тактики Москви, спрямованої на стирання української ідентичності, про що детальніше можна дізнатися у матеріалі про культурний геноцид як зброю.
Київ зазнав серйозних пошкоджень: постраждала будівля МЗС, театри, бібліотеки та університети. Вперше з часів Другої світової війни зазнали руйнувань об’єкти, що мають світове значення. Трагічною втратою стало майже повне знищення музею «Чорнобиль» та пошкодження стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського. Внаслідок атаки у столиці відомо про 81 пораненого та двох загиблих. Трагедії зафіксовані й на Київщині, де в Обухівському та Бучанському районах загинули двоє цивільних. Окремої уваги заслуговує застосування Росією ракети типу «Орешник» поблизу Білої Церкви, що підтверджує намір РФ тероризувати тилові міста.
Попри масованість удару, Сили оборони продемонстрували високу ефективність: протиповітряна оборона знищила 55 ракет та 549 ворожих безпілотників. Урсула фон дер Ляйен вже анонсувала посилення української ППО, наголошуючи, що російські атаки — це ознака слабкості та відчаю. Водночас Україна продовжує давати асиметричну відповідь. Спецпризначенці СБУ здійснили успішну операцію, уразивши нафтоперекачувальну станцію «Второво» у Володимирській області РФ, що спричинило масштабну пожежу та порушило логістику постачання пального до критично важливих аеропортів Москви.
Ситуація на міжнародній арені залишається напруженою. Питання безпеки України та підтримки Альянсу підкреслює фінансову кризу солідарності в НАТО, де дискусії щодо сталого відсотка ВВП на допомогу Україні досі не знайшли консенсусу серед ключових гравців. У той час як деякі країни утримуються від твердих зобов’язань, Україна продовжує виборювати своє право на існування, завдаючи ударів по нафтових терміналах у Краснодарському краї та військових об’єктах у Криму. Кожен такий крок — це крок до послаблення воєнного потенціалу агресора, який продовжує нехтувати міжнародним правом.