Російська економіка продовжує демонструвати ознаки системної кризи, а спроби Кремля витіснити іноземні товари виявилися неефективними. Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, 83% представників російського бізнесу визнали провал так званого «національного режиму» в системі держзакупівель, який було впроваджено 1 січня 2025 року. Метою цього механізму було нібито повне заміщення імпорту продукцією російського чи євразійського виробництва, проте реальність виявилася далекою від пропагандистських гасел.
За даними розвідки, 61% опитаних компаній прямо заявили про неефективність системи, а ще 22% констатували повну відсутність позитивних результатів від нововведення. Ключовим бар’єром стала так звана «паперова локалізація». Виробники часто декларують товар як російський, фактично лише перепаковуючи або незначно доопрацьовуючи імпортні комплектуючі. Це призводить до штучного зростання цін та зниження якості товарів, що закуповуються для державних потреб.
Ситуація в РФ стає критичною на тлі постійного тиску. Як раніше зазначалося в аналітиці щодо того, як інтенсифікація боїв та зростання втрат ворога виснажують російську економіку, країна-агресор змушена витрачати величезні ресурси на фінансування війни замість розвитку реального сектору. У сфері закупівель досі не розроблено прозорої методології ціноутворення, а складність доступу до реєстрів промислової продукції змушує багатьох постачальників взагалі відмовлятися від участі в тендерах.
Експерти СЗРУ підкреслюють, що «національний режим» лише посилив адміністративний тиск та обмежив конкуренцію, але так і не зміг позбавити Росію технологічної залежності. Замість справжнього виробництва чиновники готують механізм «виключень», який дозволить закуповувати імпорт через неможливість задовольнити попит внутрішніми потужностями. Це визнання безпорадності свідчить про те, що спроба закрити внутрішній ринок від світу лише глибше заганяє економіку РФ у пастку бюрократії та дефіциту якісних товарів. На цьому фоні навіть прокремлівські структури починають визнавати неминучість стагнації промисловості.