У Європейському Союзі назвали дискусійним питання щодо надання автоматичного тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку, які виїхали за кордон. Відповідну заяву зробила спецпредставниця ЄС з питань українців Ільва Йоханссон у інтерв’ю Deutsche Welle. Це питання стає особливо актуальним на тлі боротьби з корупційними схемами, як, наприклад, схема ухилення від мобілізації на Львівщині, що викликає занепокоєння як в Україні, так і серед європейських партнерів.
Наразі на рівні інституцій ЄС тривають консультації щодо того, чи варто обмежувати права українських чоловіків мобілізаційного віку, які перебувають на території Європи. Ільва Йоханссон відверто зазначила: логіка, за якої особи, що не мали законного права на перетин кордону, автоматично отримують захист, виглядає суперечливою. На її думку, це посилає неоднозначний сигнал Києву, який веде екзистенційну боротьбу за свою незалежність та отримує підтримку від Європи, зокрема військову.
«З моєї особистої точки зору, не зовсім логічно, що багато військовозобов’язаних, які не мають права залишати Україну, отримують тимчасовий захист одразу після перетину кордону», — підкреслила вона. Водночас посадовиця зауважила, що будь-які зміни в цій сфері будуть доволі поміркованими та потребують консенсусу всіх держав-членів, якого наразі ще не досягнуто.
Дискусії в ЄС відображають ширшу тенденцію до перегляду міграційних політик. Раніше ми вже писали про те, як Зеленський анонсував перезавантаження відносин з Угорщиною, що також може вплинути на загальноєвропейський підхід до українських біженців. Експерти наголошують, що ЄС намагається знайти баланс між гуманітарними зобов’язаннями та підтримкою обороноздатності України. Попри високу ймовірність введення певних винятків, масової депортації чи жорстких санкцій на рівні ЄС поки не очікується. У перспективі ці заходи можуть бути спрямовані на стимулювання діалогу між державою та її громадянами, які перебувають за кордоном, з метою забезпечення національної безпеки без порушення базових прав людини.