Єврокомісія готує нову пропозицію щодо долі тимчасового захисту для понад чотирьох мільйонів українців у ЄС після березня 2027 року. Від торішнього плану просто завершити захист відмовилися — надто мало людей встигли перейти на інші статуси. Як пише Радіо Свобода, натомість обговорюється звуження кола тих, на кого захист поширюватиметься: за критеріями регіону походження та відношення до мобілізації.
Чому повернулися до питання
У червні 2025 року ЄС одноголосно погодив рекомендацію поступово завершити тимчасовий захист: українці мали переходити на національні дозволи на проживання на основі роботи чи навчання. Але за перші пів року кількість реальних переходів виявилася вкрай низькою — через складні бюрократичні процедури та зарплатні пороги в багатьох країнах.
5 березня міністри внутрішніх справ та юстиції 27 країн ЄС провели перше нове обговорення. 24 березня переговори продовжилися на технічному рівні. За їх підсумками Єврокомісія розпочала роботу над новою пропозицією, яку планує представити у травні. Остаточне рішення ухвалюватиметься кваліфікованою більшістю країн-членів.
Які варіанти на столі
Ключовий напрямок дискусій — звуження кола отримувачів захисту за двома критеріями. Перший: регіон походження. Швейцарія вже з листопада 2025 року визнала сім західних областей України безпечними для повернення. Данія планувала аналогічні обмеження для 14 областей, Норвегія у березні 2026 року обмежила захист для чоловіків від 18 до 60 років.
Другий критерій — мобілізаційний статус. Ряд країн виступає за окремий підхід до чоловіків призовного віку. Частка дорослих чоловіків серед новоприбулих восени 2025 року досягла половини від загального потоку — утричі більше, ніж раніше. Проте юристи застерігають: такі обмеження є юридично вразливими через принцип недискримінації та право на відмову від військової служби, закріплені в праві ЄС.
Також розглядається «залишковий статус» для найбільш вразливих категорій і тих, хто об’єктивно не може перейти на інший правовий статус.
Ризики та розколи
Менші країни з невеликою кількістю українців схиляються до простого продовження чинної директиви ще на рік. Більші держави наполягають на звуженні. Спільного бачення немає.
Головна пастка реформи — якщо нові правила ускладнять оцінку статусу, система може перевантажити органи з надання притулку, підірвавши саму мету директиви. Дипломати допускають, що нові обмеження стосуватимуться лише новоприбулих і не зачеплять тих, хто вже перебуває під захистом.
“Тимчасовий захист — як і випливає з назви — є тимчасовим. Нам потрібний наступний план після березня 2027 року” — Магнус Бруннер, єврокомісар із внутрішніх справ і міграції
Що це означає для українців
П’ять років під тимчасовим захистом не зарахують для отримання постійного виду на проживання в ЄС — ця ідея не знайшла підтримки ні серед частини країн-членів, ні в Києва, який зацікавлений у поверненні людей після завершення війни. Пропозиція Єврокомісії у травні визначить, чи збережеться єдиний підхід ЄС до українців, чи розпадеться на різнорідні національні практики.