20 Липня 2026, 06:15

Румунія спростувала чутки про виробництво ракет PAC-3 для Patriot: деталі

ЗРК Patriot на бойовому чергуванні

Румунія офіційно заявила, що не планує розгортати виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot, оскільки країна не входить до переліку виробників цього озброєння. Як повідомляє профільне видання Defense Express, Бухарест не проводив жодних переговорів щодо локалізації таких потужностей на своїй території.

Це питання набуло актуальності на фоні західних медіа-публікацій, де припускали, що Румунія може стати хабом для забезпечення України ракетами Patriot. Однак міністр оборони Румунії Раду Міраче спростував ці домисли, наголосивши на неможливості реалізації такого проєкту в існуючих умовах. Натомість румунська сторона залишається відданим учасником «Коаліції бажаючих», яка займається системним постачанням засобів ППО для ЗСУ. Варто додати, що питання обороноздатності залишається ключовим, особливо враховуючи, що на фронті ситуація на фронті: 60 боєзіткнень за добу та активність ворога на Покровському напрямку вимагає постійного підсилення захисту неба.

Аналітики Defense Express зазначають, що відмова від виробництва PAC-3 у Румунії не є негативним сигналом. Навпаки, виготовлення таких високотехнологічних ракет є доцільнішим у країнах, які вже володіють необхідними виробничими лініями та багаторічним досвідом. Спроби розгорнути аналогічне виробництво потребували б величезних капіталовкладень та часу, якого у партнерів України вкрай обмаль.

Цікавим аспектом залишається і доля інших проєктів. Наприклад, останні чотири роки в Румунії не вдається реалізувати плани з виробництва ракет SkyCeptor (PAAC-4), які технічно могли б інтегруватися в систему Patriot. Це свідчить про те, що країна фокусується на інших аспектах військової допомоги, зокрема на логістиці та обслуговуванні наявної техніки. Нещодавно ми також аналізували, що нова стратегія примусу РФ до миру: Зеленський про наслідки масованого балістичного удару потребує консолідації зусиль усіх партнерів НАТО. Отже, відмова Бухареста від виробництва — це прагматичний вибір, який дозволяє зосередитися на ефективніших інструментах підтримки України, таких як постачання вже готових систем та навчання екіпажів, а не на побудові заводів «з нуля» під час активних бойових дій.