Уперше за понад десятиліття соціологічних спостережень кількість громадян Польщі, які виступають проти прийому українських біженців, перевищила частку тих, хто підтримує таку допомогу. Згідно з даними останнього опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), про що повідомляє видання RMF24, 52% респондентів вважають, що Польща має припинити приймати нових біженців, тоді як протилежну позицію займають лише 42% опитаних.
Ця тенденція є тривожним сигналом для обох держав, особливо на тлі того, що у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення РФ, рівень підтримки українців поляками досягав рекордних 94%. Динаміка останніх місяців свідчить про поступову втому польського суспільства: лише з грудня 2025 року кількість противників допомоги зросла на 6%, тоді як кількість прихильників скоротилася на аналогічний показник. Понад половина громадян (54%) тепер переконані, що нинішній рівень підтримки українців є «надмірним».
Соціологи вказують на те, що невдоволення масштабами допомоги почало стабільно зростати ще з вересня 2025 року. Економічні фактори, інфляційні очікування та адаптація соціальної політики Польщі під «реалії воєнного часу» створюють сприятливе підґрунтя для популістських настроїв. Варто зауважити, що на тлі загального охолодження відносин фіксується і зростання ксенофобії в Польщі: кількість нападів на українців збільшилася на 30%, що вимагає негайної реакції правоохоронних органів обох країн.
Політичний дискурс у Польщі також зазнає трансформацій. Суспільство підтримує вибірковість у наданні пільг: 87% опитаних схвалюють обмеження доступу до безкоштовних медичних послуг для тих, хто не робить страхових внесків. Разом з тим, значна частина поляків (58%) все ще виступає проти радикальних кроків, таких як скасування права на безкоштовне проживання для матерів з дітьми.
Ця ситуація підкреслює необхідність глибшого діалогу між Варшавою та Києвом. Як зазначалося раніше, новий етап у відносинах з Варшавою та кроки для вирішення історичних суперечок мають супроводжуватися чіткою комунікаційною стратегією, спрямованою на зниження напруги між двома народами. Стабільність союзницьких відносин залежить не лише від рішень урядів, але й від здатності громадянських суспільств зберігати солідарність у тривалому конфлікті. Наразі поляки очікують від українських біженців більшої інтеграції в ринок праці та соціальну систему, що стає ключовим запитом у нових політичних реаліях Польщі.