Росія змушена жертвувати безпекою своїх північних кордонів, виводячи значну частину систем протиповітряної оборони зі стратегічних об’єктів на Крайній Півночі. Як повідомляє Радіо Свобода, аналіз супутникових знімків підтверджує, що комплекси С-300 та С-400 масово знімаються з бойового чергування. Цей процес демонструє критичний дефіцит ресурсів у російської армії, яка не здатна одночасно утримувати лінію фронту, захищати стратегічні об’єкти та забезпечувати безпеку власної столиці.
Ситуація в Арктиці є показовою. З авіабази Рогачево на Новій Землі та позицій навколо Северодвинська, де ремонтують атомні підводні човни, було виведено близько двох десятків пускових установок. Замість того, щоб захищати територіальну цілісність на стратегічному напрямку, ці системи передислоковуються ближче до Москви та інших міст, що потерпають від атак безпілотників. Раніше ми вже писали про те, як кіберзлочинність та агресія РФ стали буденністю, проте зараз ми бачимо, як агресор змушений змінювати власну оборонну архітектуру під тиском реальних загроз.
Експерти вказують на очевидний дисбаланс: РФ просто не вистачає засобів ППО для прикриття всіх критичних об’єктів. Додаткові вежі «Панцир-С1» навколо Москви та посилення охорони резиденції Путіна на Валдаї свідчать про те, що Кремль віддає пріоритет виживанню режиму, а не захисту промислових центрів чи віддалених територій. За даними OSINT-аналітиків, близько 60% комплексів С-300 та С-400 були переміщені з місць постійної дислокації з початку повномасштабного вторгнення.
Цікаво, що Росія вдається до відвертого «латання дірок» у власній обороні. Коли виникає чергова загроза, системи знімають навіть з активних ділянок фронту. Така стратегія лише підкреслює вразливість російського тилу, який виявився не готовим до сучасних викликів. Поки Москва намагається захистити себе від дронів, решта території країни залишається оголеною, що може призвести до непередбачуваних геополітичних наслідків у майбутньому.