Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу 13 липня планують розглянути питання запровадження нових санкцій проти Російської Федерації у відповідь на системне та незаконне утримання українських цивільних осіб і військовополонених. Як зазначає Польське радіо, питання зниклих безвісти та полонених стане пріоритетним на порядку денному зустрічі. До дискусії долучаться очільник МЗС України Андрій Сибіга, а також відомі правозахисники Олександра Матвійчук та Максим Буткевич.
В основі дипломатичних зусиль лежить звіт Міжнародного партнерства з прав людини (IPHR). Згідно з даними організації, з початком повномасштабного вторгнення РФ перейшла до практики масових незаконних затримань на окупованих територіях. Бранців утримують у повній ізоляції, позбавляючи їх базових прав та доступу до адвокатів. Москва використовує заручників не лише для тиску на населення, а й як елемент політичного шантажу.
Ситуація на фронті залишається вкрай напруженою, про що свідчить активізація ворога та постійні обстріли, зокрема, як описано у наших матеріалах про 212 бойових зіткнень на лінії фронту. Водночас захист прав людини став частиною ширшої стратегії, що включає посилення безпеки держави.
За оцінками міжнародних інституцій, Москва утримує щонайменше 1,8 тисячі цивільних, проте українські громадські організації наводять значно вищі цифри — від 10 до 20 тисяч осіб. Правоохоронці України вже ідентифікували понад 15 тисяч цивільних громадян, яких було викрадено або затримано після лютого 2022 року. Це лише підтверджує необхідність негайної реакції з боку ЄС, адже масштаби злочинів РФ проти людяності вимагають консолідованої міжнародної відповіді.
Наразі робота з повернення наших громадян триває безперервно. Загалом з початку повномасштабної війни Україні вдалося повернути з російського полону вже понад 9500 людей, зокрема 1596 — лише з початку 2026 року. Кожна така операція — це складний дипломатичний та логістичний процес, який стає можливим завдяки тиску на агресора.