Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) офіційно переглянуло прогнози видобутку нафти в Російській Федерації, суттєво знизивши очікувані показники на 2026 та 2027 роки. Як повідомляє Reuters, ключовим фактором цього падіння стали системні атаки України на російську енергетичну та нафтопереробну інфраструктуру. Ситуація на фронті демонструє, що технологічний тиск на ворога стає ефективним інструментом економічного стримування, про що ми вже неодноразово писали в матеріалі про енергетичний терор Росії.
За оцінками експертів МЕА, видобуток «чорного золота» в РФ у поточному році сягне 8,9 млн барелів на добу, а в 2027 році впаде до 8,8 млн. Ці цифри демонструють негативну динаміку порівняно з рівнем 9,2 млн барелів у 2025 році. Прогнози було знижено на 85 тис. та 150 тис. барелів на добу відповідно. Це свідчить про те, що російський нафтогазовий сектор, який є «гаманцем» кремлівської воєнної машини, стає все більш вразливим до високоточних ударів.
Цікаво, що попри загальне зниження видобутку, у червні спостерігався короткочасний ріст на 120 тис. барелів на добу порівняно з травнем. Проте цей показник у 8,86 млн барелів все ще значно менший за встановлені ОПЕК+ квоти — відставання становить близько 900 тисяч барелів. Пошкодження ключових НПЗ змусили Москву змінити експортну стратегію: замість переробки сировини на внутрішньому ринку, окупанти намагаються викинути на ринок рекордні обсяги сирої нафти через порти Балтійського та Чорного морів.
Статистика за червень вражає: загальний експорт нафти з Росії зріс на 620 тисяч барелів на добу, досягнувши 5,8 млн. Проте експорт готових нафтопродуктів, навпаки, скоротився на 230 тисяч барелів, що вказує на кризу в російській нафтопереробці. Внутрішній дефіцит змусив російський уряд піти на відчайдушні кроки — введення заборони на експорт дизеля та обмеження на продаж бензину та авіаційного палива.
Ці обмеження — це прямий наслідок успішної стратегії Сил оборони України з виснаження ворожого тилу. Втрата доходів від експорту та неможливість задовольнити внутрішні потреби призведуть до подальшої дестабілізації російської економіки. Світ спостерігає, як технологічна перевага України на полі бою трансформується у стратегічну поразку енергетичного сектору агресора, що робить війну проти України все дорожчою та складнішою для фінансування Кремлем.