За підсумками першого півріччя 2026 року загальний товарообіг України склав 70,3 мільярда доларів. Як повідомляє Державна митна служба України, країна демонструє нерівномірну динаміку: обсяг імпорту суттєво переважає над експортом, складаючи 49,3 млрд доларів проти 21 млрд доларів валютних надходжень від продажу товарів за кордон. Така диспропорція є викликом для економіки, яка продовжує функціонувати в умовах воєнного часу та постійних випробувань, про які ми часто розповідаємо у наших матеріалах, зокрема про енергетичні кризи. Важливим показником стабільності є обсяг оподатковуваного імпорту, який сягнув 34,6 млрд доларів (70% від загального обсягу), з податковим навантаженням на рівні 0,58 дол/кг.
Основні торговельні партнери України залишаються незмінними. Китай займає лідерську позицію з імпортом товарів до України на суму 13,9 млрд доларів, за ним ідуть Польща (4,7 млрд) та Німеччина (3,2 млрд). Експортна складова орієнтована переважно на ринки Польщі, Туреччини та Італії. Структура імпорту чітко показує критичні потреби держави: 21,3 млрд доларів припало на машини, обладнання та транспорт. Митні платежі з цієї категорії склали 120,6 млрд гривень. Ще 7,4 млрд доларів витрачено на паливно-енергетичні товари, які забезпечили 34% від усіх надходжень до бюджету з митниці. Це підкреслює критичну залежність країни від стабільного імпорту енергоносіїв.
Експортний кошик України залишається переважно сировинним та аграрним. Найбільше було відправлено продовольчих товарів — на 12,5 млрд доларів. Металургійна продукція та машинобудування принесли значно менші суми (2,2 млрд та 1,8 млрд доларів відповідно). Водночас, митниця звітує про надходження 802,3 млн гривень від вивізного мита. Попри складну ситуацію, Україна починає диверсифікувати свій експортний потенціал. Важливим кроком стало дозвіл на постачання українських ударних БПЛА F10 до США, що відкриває нові перспективи для оборонного сектору країни як міжнародного гравця. Усі ці фактори формують складну картину української економіки: попри значний імпортний тиск, країна зберігає інституційну спроможність та поступово нарощує високотехнологічний експорт, попри постійні ризики для бізнесу та логістики, які супроводжують кожен крок на шляху до відновлення.