Спеціалісти Головного управління розвідки Міноборони України здійснили зухвалу та стратегічно важливу кібероперацію, отримавши доступ до масиву закритих даних НДІ «Полюс» імені М. Стельмаха. Як повідомляє офіційне джерело ГУР, цей інститут є одним із ключових елементів «Ростеху», відповідальним за розробку лазерних технологій, квантової електроніки та систем наведення для російської зброї. Отримані дані підтверджують те, про що раніше йшлося у матеріалі про удар по російському ВПК: ворог перебуває у глибокій технологічній залежності від іноземних компонентів.
Аналіз масиву інформації, що охоплює десятки гігабайтів внутрішньої документації, демонструє, що російський військово-промисловий комплекс фактично тримається на китайських деталях. Зокрема, системи навігації та наведення ракет «Іскандер» базуються на оптиці, виготовленій у КНР. Крім того, ключову роль у стабілізації російських дронів та ракет відіграють лазерні гіроскопи Тяньцзиньського навигаційного інституту. Це яскравий приклад того, як санкційний тиск змушує Кремль шукати альтернативні лазівки для забезпечення своєї геноцидної війни проти українців.
Особливу увагу розвідників привернули напрацювання «Полюса» у сфері антидронових лазерних комплексів. Документи підтверджують, що агресор вже перейшов до фази випробувань експериментальних зразків у Брянській області. Однак завдяки зламу ГУР, ці плани тепер відомі Силам оборони України. Знання «вузьких місць» у виробничих ланцюжках ворога дозволяє ефективніше планувати подальші операції з демілітаризації російських стратегічних об’єктів.
Важливо, що крім технічної документації, у розпорядження української розвідки потрапили персональні дані конструкторів та інженерів, які розробляють смертоносну зброю. Це не лише технічний успіх, а й елемент психологічного тиску на тих, хто намагається залишатися у тіні, продовжуючи при цьому працювати на режим, що чинить воєнні злочини. Кожен такий спеціаліст тепер перебуває «на олівці» у відповідних структур, що неминуче призведе до правової відповідальності. Ця операція є частиною системної стратегії України з виснаження російської військової машини. Викриття прихованих технологічних зв’язків та персоніфікація відповідальності за розробку озброєнь суттєво послаблюють спроможність Росії продовжувати терористичні удари. Робота ГУР у кіберпросторі вкотре доводить: «безпечного» тилу для російських конструкторів більше не існує, а їхні розробки стають прозорими для українських фахівців ще до того, як потрапляють на поле бою.