Україна зуміла переломити хід бойових дій і наразі демонструє впевнену динаміку у протистоянні з російським агресором. Про це заявив заступник державного секретаря США з питань зовнішньої допомоги, гуманітарних питань та свободи віросповідання Джеремі Левін під час виступу на Українському обіді у Гданську, організованому фондом Віктора Пінчука напередодні URC-2026.
Аналізуючи поточну ситуацію, Левін підкреслив, що Київ ефективно фіксує нову фазу війни, прагнучи досягти остаточної перемоги. За його словами, якщо раніше українські сили змушені були чекати на зимові паузи, під час яких окупанти призупиняли наступальні дії, то сьогодні картина кардинально змінилася. Тепер саме Збройні Сили України ініціюють наступ, тоді як російська армія змушена адаптуватися до цих умов та чекати на зимовий період як на можливість перепочинку.
Це свідчить про глибокі зміни в оперативній ситуації, що підтверджується і нашими попередніми оглядами, зокрема в аналітиці про зменшення інтенсивності боїв на певних ділянках фронту. Джеремі Левін особливо відзначив здатність українців змінювати стратегічну динаміку, пригадавши зимові атаки на об’єкти критичної інфраструктури РФ, які стали важливим важелем тиску.
Представник Держдепу акцентував увагу на тому, що США залишаються непохитними у підтримці Києва. Він анонсував можливе посилення санкційного тиску, зокрема через скасування винятків щодо імпорту російської нафти. Вашингтон продовжує тісну координацію з європейськими партнерами для обмеження фінансових потоків Кремля, які живлять воєнну машину.
У контексті дипломатичних зусиль важливим фактором стає позиція нової адміністрації США. Раніше з’являлася інформація про те, що президент Дональд Трамп висловив підтримку сміливішим крокам України у відносинах з РФ, наголошуючи, що Кремль не відступить без суттєвого силового та економічного тиску. Така риторика збігається із загальним курсом на посилення превентивного впливу на російські воєнні потужності. Як зазначалося в наших звітах, Зеленський націлив Сили оборони на превентивні удари по воєнних об’єктах РФ, що повністю узгоджується з необхідністю тиску, про який говорять західні партнери.
Таким чином, ми спостерігаємо перехід від оборонної стратегії до етапу, де Україна диктує умови на полі бою. Поєднання військових успіхів, міжнародного санкційного тиску та рішучої дипломатичної позиції створює підґрунтя для неминучої трансформації цієї війни на користь української держави.