19 червня президент Володимир Зеленський висунув фактичному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку жорсткий ультиматум, встановивши тижневий термін для демонтажу спеціальних ретрансляторів, які допомагають РФ корегувати удари по Україні, як повідомляє Українська правда. Президент наголосив, що Київ володіє вичерпною інформацією про діяльність білоруських підприємств, які забезпечують російську армію паливом та компонентами для озброєння, що фактично робить Мінськ учасником війни.
Цей дипломатичний тиск виник після тривалого періоду спроб вирішити питання через непублічні канали. Зеленський заявив, що Україна знає про чотири ретранслятори в Гомельській та Брестській областях, які прямо причетні до атак на українську енергетику та логістику. Президент чітко дав зрозуміти: якщо інфраструктура не буде демонтована добровільно, Україна залишає за собою право вжити заходів у відповідь. Раніше ми вже аналізували, що подібні кроки вписуються у стратегію стримування агресора, подібну до тієї, яку обговорюють у контексті дипломатії «сильної руки» щодо Трампа.
Реакція Мінська та Кремля виявилася очікувано нервовою. Дмитро Пєсков назвав заяву Зеленського «втручанням у внутрішні справи», тоді як Сергій Лавров почав апелювати до безпекових договорів між Москвою та Мінськом, намагаючись звинуватити Україну в ескалації. Водночас сам Лукашенко в останні тижні демонструє ознаки занепокоєння. Він визнав, що білоруська інфраструктура вразлива перед українськими засобами ураження, і навіть намагався вибачатися за свої попередні різкі висловлювання на адресу Зеленського.
Проте офіційний Київ не схильний довіряти словам. Президент Зеленський підкреслив, що емоційні вибачення не мають ваги, якщо вони не підкріплені конкретними діями з деескалації. Вимога «або вони, або ми» щодо ретрансляторів — це чіткий індикатор того, що час для м’якої дипломатії з Мінськом вичерпано. На тлі того, що Путін продовжує висувати ультиматуми замість миру, Київ демонструє готовність до рішучих кроків для захисту своїх кордонів.
Наразі ситуація залишається вкрай напруженою. Якщо Лукашенко не виконає вимоги до кінця тижня, регіональна безпека може опинитися під загрозою прямого зіткнення, до якого Білорусь наразі технічно не готова, оскільки, за словами самого білоруського лідера, українська армія вже має на прицілі сотні стратегічних об’єктів на території країни.