У російському сегменті соціальних мереж стрімко зростають протестні настрої та відкрите невдоволення діями кремлівської влади. Згідно з даними, які оприлюднив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони України, понад 78% усіх органічних коментарів під офіційними повідомленнями російських посадовців мають різко негативний характер. Громадяни РФ більше не вірять заспокійливим заявам пропаганди про «успішне збиття всіх цілей» та відсутність руйнувань на критично важливих об’єктах після чергових ударів безпілотників.
Останнім каталізатором суспільного вибуху стала успішна атака на Московський нафтопереробний завод у Капотні, який належить «Газпрому». Попри спроби влади замовчати масштаби наслідків, жителі російської столиці на власні очі спостерігали масштабну пожежу лише за 15 кілометрів від Кремля. Як показує детальний аналіз, проведений українськими фахівцями, пересічні росіяни дедалі частіше звинувачують військове керівництво у брехні та тотальній нездатності захистити тилові регіони. Масла у вогонь підлило й те, що одна з найбільших мереж АЗС «Татнефть» запровадила ліміти на продаж пального та перейшла виключно на готівковий розрахунок. Ці заходи миттєво спровокували паніку серед москвичів, які сприйняли обмеження як пряме свідчення серйозної кризи в енергетичному секторі та почали готуватися до дефіциту пального та повернення радянських «карткових» систем.
У цьому контексті стає очевидним, що удари по ворожій інфраструктурі мають не лише військове, а й колосальне психологічне значення. Про те, як планомірне знищення паливної інфраструктури ворога наближає системну кризу всередині країни-агресора, детально йдеться у нашому матеріалі «Параліч російської «бензоколонки»: як удари по НПЗ руйнують воєнну машину Кремля». Ситуація навколо Московського НПЗ підтверджує, що економічні наслідки війни починають безпосередньо впливати на повсякденне життя мешканців російської столиці, руйнуючи міф про їхню недоторканність та безпеку.
Окрім суто економічних побоювань, у російських пабліках фіксується глибока морально-психологічна криза та втома від затяжної війни. Громадяни РФ дедалі частіше визнають, що небо над Москвою фактично відкрите для ударів, а владна верхівка повністю відірвана від реальності та байдужа до безпеки власного населення. Ця деморалізація змушує росіян шукати правду за межами цензурованого інформаційного простору РФ. Зокрема, керівник ЦПД Андрій Коваленко зазначає, що за останні місяці суттєво зросла кількість користувачів з Росії, які шукають інформацію про реальні наслідки вибухів в українських Telegram-каналах та активно поширюють відеозаписи пожеж, зняті очевидцями.
Таким чином, репресивна машина Кремля починає давати збої на інформаційному фронті. Незважаючи на колосальні фінансові вливання у пропаганду, реальність у вигляді дефіциту бензину та палаючих заводів під вікнами москвичів виявляється сильнішою за телевізійні міфи. Подальший розвиток подій залежатиме від спроможності України нарощувати технологічний тиск на логістичні та промислові вузли ворога. Більше про те, як вітчизняні оборонні розробки змінюють баланс сил на користь Києва, читайте у статті «Технологічний прорив та шість місяців переваги: як реформа оборонпрому змінює хід війни». Очевидно одне: запас терпіння російського суспільства не є безмежним, і кожна нова палаюча нафтобаза наближає внутрішній колапс путінського режиму.