У ніч на 15 червня російські окупаційні війська здійснили черговий комбінований обстріл української столиці, застосувавши новий тип озброєння — баражуючий боєприпас «Бандероль», про що детально повідомляє першоджерело РБК-Україна. Ця гібридна зброя є технологічним кроком вперед для військово-промислового комплексу країни-агресора, оскільки вона поєднує в собі маневреність розвідувального безпілотника та швидкість малогабаритної крилатої ракети з реактивним двигуном. Апарат здатний долати відстань до 500 кілометрів і несе потужну фугасну бойову частину вагою 150 кг. Його застосування стало частиною чергової комбінованої повітряної атаки на мирні міста, яка призвела до чергових руйнувань цивільної інфраструктури, про які детальніше можна прочитати у матеріалі Масштабний терор Києва 15 червня: зростання кількості жертв та руйнування Києво-Печерської лаври.
Технологічний розбір: іноземні компоненти в обхід санкцій
Розробником цього небезпечного боєприпасу є російське підприємство «Кронштадт», розташоване у Москві, яке наразі перебуває під жорсткими міжнародними санкціями. Ця ж структура відома проектуванням таких безпілотних платформ, як «Оріон», «Сіріус» та «Грім». Головною відмінністю «Бандеролі» від класичних крилатих ракет є її здатність маневрувати на високих швидкостях (до 500 км/год) із меншим радіусом повороту, що суттєво ускладнює її перехоплення мобільними вогневими групами ППО.
Найбільш показовим аспектом є внутрішнє наповнення цього снаряда. Українські розвідники виявили в уламках «Бандеролі» численні іноземні компоненти. Зокрема, силовою установкою слугує китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, призначений для аматорського авіамоделювання, який вільно продається на міжнародних торгових майданчиках на кшталт AliExpress за ціною близько 16 тисяч доларів.
Окрім китайського двигуна, у системі управління використовуються японські акумулятори Murata, південнокорейські сервоприводи Dynamixel, а також десятки мікросхем американського та європейського виробництва. Постачання цих критично важливих елементів відбувається в обхід міжнародних обмежень через російську дистриб’юторську мережу «Чип и Дип», яка досі знаходить лазівки на світовому ринку електроніки. Це вказує на серйозні прогалини в існуючих механізмах експортного контролю західних держав.
Тактика застосування та оцінка експертів
Запуск «Бандеролі» здійснюється переважно з борту важкого БпЛА «Оріон» або вертольотів Мі-28Н. Після скидання апарат розправляє крила, запускає реактивний двигун і коригує свій політ за допомогою завадостійких антен «Комета-М». Незважаючи на технологічну новизну, авіаційні експерти наголошують, що ця зброя навряд чи стане по-справжньому масовою. Вона коштує приблизно втричі дорожче за стандартний іранський «Шахед», а обмеженість платформ для запуску робить самі носії (гелікоптери та великі дрони) вразливими для української авіації та ППО.
Тим не менш, випробування подібних реактивних систем свідчать про намагання Кремля знайти дешевшу альтернативу повноцінним крилатим ракетам для точкового терору великих міст. На тлі цих подій обстріл столиці викликав чергову хвилю солідарності у світі, про що йдеться у статті Нічний терор столиці та культурний вимір війни: як обстріл Києва 15 червня об’єднав українських та світових зірок. Україна має терміново посилити санкційний тиск на мережі постачання цивільної електроніки, щоб позбавити агресора можливості модернізувати свій ракетний арсенал.