У ніч на 15 червня Російська Федерація здійснила чергову масовану атаку на столицю України, застосувавши комбіновану тактику ударів балістичними ракетами та безпілотниками. Внаслідок ворожих обстрілів зафіксовано численні руйнування та пожежі в Оболонському, Печерському, Подільському та Соломенському районах міста, а також пряме влучання в Успенський собор Києво-Печерської Лаври. Про це у своїх офіційних звітах повідомили мер Києва Віталій Кличко у своєму Telegram-каналі та керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. Масштаб пошкоджень та географія ударів свідчать про цілеспрямований терор проти цивільного населення та спробу паралізувати життєдіяльність мегаполіса.
Удар по історичному центру та духовній спадщині став одним із найбільш резонансних елементів цієї атаки. Пряме влучання в одну зі споруд на території Києво-Печерської Лаври викликало серйозну пожежу на даху Успенського собору. Цей інцидент вписується у загальну стратегію культурного геноциду, який Росія проводить на всій території України. Детальніше про подібні випадки руйнування культурних об’єктів та реакцію суспільства читайте у статті Удар по спадщині та терор цивільних: Росія атакувала Художній музей у Харкові. Свідоме нищення релігійних та історичних пам’яток міжнародного значення ще раз підтверджує варварський характер російської агресії.
Окрім культурних об’єктів, під ударом опинилася критична інфраструктура міста. Через пошкодження ліній електропередач у північній частині столиці близько 140 тисяч абонентів залишилися без електропостачання. Енергетична система Києва, яка і без того працює в екстремальному режимі через попередні обстріли, зазнала чергового важкого випробування. Подібні інфраструктурні виклики значно ускладнюються погодними умовами, про що ми детально розповідали у матеріалі Грозова небезпека у Києві: як негода випробує на міцність пошкоджену енергосистему столиці. Аварійні бригади НЕК “Укренерго” та ДТЕК оперативно розпочали відновлювальні роботи, намагаючись стабілізувати напругу в мережі.
Руйнування житлового сектору зафіксовано одразу в кількох районах. В Оболонському районі виникла пожежа на території складських приміщень, а також у багатоквартирному житловому будинку, де сталося руйнування конструкцій між третім та четвертим поверхами. У Печерському районі зафіксовано влучання у п’ятиповерховий житловий будинок, що використовувався як гуртожиток. У Солом’янському районі постраждала дев’ятиповерхівка, а у Подільському районі горіли приватний та триповерховий житлові будинки. Загалом зафіксовано серйозні пошкодження у п’яти багатоквартирних будинках та одному недобудованому житловому комплексі.
Місцева влада та рятувальні служби ДСНС працювали в посиленому режимі всю ніч. Тимчасові пункти допомоги були оперативно розгорнуті біля пошкоджених будинків для надання психологічної та матеріальної підтримки постраждалим мешканцям. Координація дій комунальних служб дозволила швидко локалізувати пожежі та не допустити розповсюдження вогню на сусідні забудови, що в умовах щільної міської забудови Києва могло призвести до ще більшої трагедії.
Ця атака продемонструвала використання ворогом тактики виснаження української протиповітряної оборони. Поєднання швидкісних балістичних ракет та десятків ударних безпілотників змушує мобільні вогневі групи та зенітно-ракетні комплекси працювати на межі можливостей. Лише завдяки злагодженим діям сил ППО вдалося уникнути значно масштабніших жертв серед мирного населення. Проте системне нищення житлового фонду та загроза блекаутів вимагають негайного посилення протиповітряного щита над українськими містами з боку західних партнерів.