В Російській Федерації щонайменше 25 регіонів, не враховуючи тимчасово окуповані території України, зіткнулися з гострим дефіцитом бензину та масштабними збоями в постачанні пального на тлі систематичних атак Збройних сил України на нафтопереробну інфраструктуру ворога. Про це детально повідомляє незалежне видання “7×7”, аналізуючи поточну кризову ситуацію в паливному секторі країни-агресорки. Ще на початку червня кількість проблемних суб’єктів становила 15, проте динаміка успішних ударів призвела до стрімкого розширення географії паливної кризи вглиб РФ. Окрім безпосередньо російських областей, жорсткі обмеження та тотальний дефіцит зафіксовано на шести захоплених територіях України, включаючи Крим, Севастополь, а також Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області, де паливо є критично важливим ресурсом для військової логістики окупантів.
Головним рушієм цієї масштабної кризи стали високоточні удари українських далекобійних безпілотників по ключових об’єктах російського нафтопереробного сектору. Згідно з аналітичними даними авторитетного агентства Bloomberg, за перші п’ять місяців поточного року російські НПЗ зазнали щонайменше 38 успішних атак. При цьому пік активності припав на травень, коли було зафіксовано 16 точкових ударів, що стало абсолютним рекордом за весь час повномасштабного протистояння. Масштаб руйнувань унікального технологічного обладнання, зокрема ректифікаційних колон, виявився критичним для російської економіки. Аналітики компанії OilX констатують, що загальне завантаження нафтопереробних заводів у РФ скоротилося на 14% з початку року і зараз залишається приблизно на 20% нижче довоєнних показників.
Паливний колапс у тилу ворога наочно демонструє, що стратегія перенесення бойових дій на економічну територію агресора приносить відчутні результати. Це безпосередньо впливає на логістичні можливості російських військ, які втрачають стабільне забезпечення пальним безпосередньо поблизу лінії фронту. Раніше військові аналітики зазначали, що подібний тиск на ланцюги постачання суттєво послаблює наступальний потенціал окупаційних підрозділів. Детальніше про ці процеси можна дізнатися у нашому матеріалі про локальні успіхи ЗСУ та логістичний колапс окупантів. Ця системна криза є важливим елементом загального виснаження ресурсів ворога. Поки російське командування продовжує безглузді штурми ціною колосальних втрат — а загальні втрати РФ в Україні вже перевищили 1,37 мільйона осіб — їхня промислова та логістична база поступово руйнується.
Реакція російської регіональної влади на дефіцит нафтопродуктів демонструє розгубленість та відчайдушні спроби приховати реальний масштаб катастрофи. Наприклад, виконувач обов’язків губернатора Бєлгородської області Олександр Шуваєв був змушений публічно визнати наявність серйозних проблем із постачанням бензину та дизелю. Водночас глава Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв намагається заспокоїти місцеве населення, називаючи черги та відсутність палива на АЗС “штучним ажіотажем”. Попри спроби замовчування, факти говорять самі за себе: у Краснодарському краї через гострий брак ресурсів тимчасово призупинили роботу щонайменше 15 великих автозаправних станцій.
Незалежні експерти наголошують, що внаслідок серії точкових нальотів українських БПЛА обсяги нафтопереробки в Росії впали до історичного мінімуму з 2009 року. Силам оборони вдалося вивести з ладу або суттєво пошкодити 8 із 10 найбільших російських нафтопереробних підприємств. Оскільки РФ не має швидкого доступу до західних комплектуючих через діючі санкції, ремонт пошкодженого обладнання стає майже неможливим завданням. Таким чином, паливна криза лише поглиблюватиметься, підриваючи як внутрішній ринок країни-агресорки, так і її здатність вести тривалу війну.