Уряд Російської Федерації оголосив про введення тимчасової заборони на експорт авіаційного палива, яка діятиме до 30 листопада 2026 року. Як повідомляє авторитетне видання The Moscow Times із посиланням на офіційні урядові джерела, це рішення стало вимушеним кроком Кремля для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку. Обмеження стосуються палива для реактивних двигунів, зокрема придбаного під час біржових торгів, і свідчать про глибоку системну кризу в російському енергетичному секторі.
Аналіз поточної ситуації показує, що заборона на експорт авіагасу є логічним продовженням стратегії виживання російської економіки в умовах жорсткого воєнного протистояння. Раніше російська влада вже вдавалася до аналогічних заходів щодо автомобільного бензину, обмеження на експорт якого діють з кінця березня. Подібні кроки свідчать про те, що внутрішній паливний ринок агресора відчуває колосальний дефіцит, спричинений успішними діями Сил оборони України.
Головним чинником, що змусив Москву піти на таку радикальну самоізоляцію у сфері паливної торгівлі, стали систематичні та високоефективні удари українських безпілотних літальних апаратів по критичній інфраструктурі ворога. За даними аналітиків Reuters, станом на другу половину травня атаки дронів вивели з ладу російські нафтопереробні заводи загальною потужністю близько 238 тисяч тонн на добу. Це становить майже чверть (25%) від загальних нафтопереробних потужностей країни-агресора.
Військовий аспект цього протистояння демонструє зміну парадигми ведення війни. Поки ворог намагається здійснювати тиск на фронті, Збройні Сили України успішно переносять бойові дії на територію ворога, знищуючи його економічний базис. Більше про інтенсивність бойових дій та оборонні операції можна дізнатися в нашому матеріалі про 276 зіткнень за добу: аналіз масштабного наступу РФ та стратегія протидії ЗСУ.
Географія українських ударів охопила ключові промислові регіони Росії. Серйозних пошкоджень зазнали великі нафтопереробні підприємства у Кирішах, Москві, Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі. Внаслідок цього нафтопереробка в європейській частині РФ зазнала катастрофічного падіння. Зазначені заводи забезпечували понад 30% виробництва автомобільного бензину та близько 25% дизельного палива в країні. Зменшення обсягів виробництва авіаційного гасу ставить під загрозу не лише цивільне авіасполучення, яке вже постраждало від західних санкцій, але й логістику російської військової авіації.
Для розуміння загальної стратегії використання БПЛА варто звернути увагу на тактику протиборчих сторін. Якщо Росія використовує дрони для терору українських міст, детальніше про що йдеться у статті про нічний терор Одещини та аналіз тактики використання БПЛА, то Україна спрямовує свої безпілотники виключно на легітимні військові та економічні цілі, які забезпечують життєздатність російської військової машини.
Варто зазначити, що урядова постанова РФ передбачає певні винятки. Заборона не поширюється на паливо в технологічних ємностях повітряних суден, авіагас, оформлений за митними процедурами до набрання чинності рішенням, а також на постачання в межах міжурядових угод. Проте ці лазівки не здатні компенсувати загальний дефіцит. Заборона експорту авіагасу до кінця 2026 року є прямим визнанням Кремля, що відновити пошкоджені потужності НПЗ у короткостроковій перспективі неможливо через технологічні санкції Заходу, які блокують імпорт високотехнологічного обладнання для нафтохімічної галузі.