З початку 2026 року російська цивільна авіація опинилася у стані глибокої системної кризи, що супроводжується лавиноподібним зростанням затримок та скасувань рейсів. Згідно з аналітичними даними страхової компанії АльфаСтрахование, які оприлюднили місцеві медіа, кількість скасованих вильотів у РФ зросла у 4,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ця тенденція є прямим наслідком міжнародної ізоляції, санкційного тиску та перенесення бойових дій на територію самої Росії.
Статистика малює вкрай невтішну картину для російського авіаційного сектору. Найбільше зростання зафіксовано в сегменті тривалих затримок (понад чотири години) — цей показник збільшився майже в 2,4 раза. Загалом за перші місяці року пасажири зіткнулися з затримками тривалістю від однієї години на майже 48,6 тисячах рейсів. Цей колапс свідчить про системну деградацію галузі, яка роками залежала від західного обладнання та технологій. Російські перевізники намагаються списувати кризу на несприятливу погоду, хуртовини та проблеми з логістикою на Близькому Сході, проте глибинні причини значно серйозніші.
Одним із ключових чинників затримок стала регулярна зупинка роботи аеропортів через постійні загрози атак безпілотників. Введення плану «Килим» («Ковёр»), який передбачає негайне закриття повітряного простору, у деяких регіонах РФ перетворилося на щоденну рутину. Наприклад, лише в одну з ночей травня через загрозу БПЛА було заблоковано роботу летовищ у 15 містах країни-агресора. Невдовзі після цього в Ростові-на-Дону дрони уразили будівлю філії «Аеронавігація Півдня», що призвело до паралічу відразу 13 аеропортів на півдні Росії. Поки агресор здійснює російський терор на кордоні, війна бумерангом повертається на його власну територію, руйнуючи критичну транспортну інфраструктуру.
Окрім воєнних ризиків, дедалі сильніше дається взнаки технічний знос авіапарку. Через жорсткі міжнародні обмеження російські авіакомпанії позбавлені легального доступу до сертифікованого обслуговування, оригінальних запчастин та оновлень програмного забезпечення. Росія змушена вдаватися до «авіаційного канібалізму» та «сірих» схем постачання. Ця ситуація нагадує інші сфери російського ВПК та економіки, де діє технологічна петля санкцій, змушуючи агресора шукати лазівки для виживання через треті країни.
Представники російського авіаційного сектору б’ють на сполох через катастрофічне зростання витрат, спричинене простоями повітряних суден, та вимагають від уряду прямих фінансових компенсацій. Проте російське Міністерство транспорту демонструє показову байдужість, заявляючи, що додаткові витрати через безпекові обмеження становлять менше ніж 1% від загальних бюджетів перевізників. Таким чином, Кремль фактично залишає авіакомпанії наодинці з фінансовою прірвою, перекладаючи всі ризики та збитки на плечі пересічних пасажирів, які змушені годинами очікувати на свої рейси в напівпорожніх терміналах.
Зрештою, ситуація в російському небі наочно демонструє, що безкарно вести загарбницьку війну та одночасно вдавати, ніби життя всередині країни залишається стабільним, неможливо. Російська цивільна авіація, яка колись прагнула інтеграції у світовий простір, сьогодні перетворюється на ізольовану, технологічно відсталу та небезпечну систему, що тримається на залишках радянського ресурсу та сумнівних схемах обходу санкцій.