Згідно з офіційним повідомленням Генерального штабу ЗСУ (https://www.mil.gov.ua), українські сили оборони продовжують стратегічну кампанію з виведення з ладу критично важливих об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Цього тижня було завдано повторного удару по НПЗ «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» у Кстово, внаслідок чого виведено з ладу установку первинної переробки нафти АВТ-6. Ці атаки є логічним продовженням зусиль, спрямованих на позбавлення окупантів палива, необхідного для підтримання боєздатності армії. Поки ворог намагається відновити потужності, ми фіксуємо безпрецедентну інтенсивність боїв на лінії фронту, що робить логістичні удари ще більш вагомими для загальної стратегії оборони України.
Крім об’єктів у Нижньому Новгороді, українські дрони успішно атакували нафтоперекачувальну станцію «Ярославль-3». Масштаб ураження вражає: підтверджено пошкодження чотирьох резервуарів загальним об’ємом 140 000 м³. Ця станція є вузловим елементом системи транспортування нафти, що обслуговує військову інфраструктуру агресора. Одночасно з енергетичними цілями, ЗСУ проводять філігранні операції зі знищення командних пунктів у Соледарі, Любимівці та Іванівському. Системність цих дій свідчить про глибоку інтеграцію розвідданих та високу ефективність далекобійних засобів ураження.
Особливу увагу слід звернути на виведення з ладу пунктів управління БПЛА противника в Запорізькій та Донецькій областях, а також у Курській області РФ. Це суттєво обмежує можливості ворога щодо ведення повітряної розвідки та коригування вогню. Як зазначають військові аналітики, подібні атаки — це не лише точкове знищення обладнання, а й серйозний морально-психологічний удар по тилу ворога. Кожен уражений склад боєприпасів у районі Маринівки чи знищений ремонтний підрозділ у Сєвєродонецьку безпосередньо впливає на спроможність росіян продовжувати окупацію.
Варто нагадати, що раніше було завдано серйозних пошкоджень НПЗ у Рязані, де після атак вийшли з ладу установки АВТ-3, АВТ-4 та АТ-6. Економіка Росії, яка тримається на експорті нафтопродуктів та їхньому забезпеченні для потреб війни, починає відчувати дефіцит через професійну роботу українських підрозділів. Паралельно з цим, Україна продовжує дипломатичні зусилля на міжнародній арені, зокрема ведучи експертні консультації з європейськими партнерами. У сукупності ці чинники створюють для агресора ситуацію «подвійного тиску», де фронтові поразки доповнюються руйнацією економічного фундаменту. ЗСУ демонструють, що для ефективного захисту країни всі методи — від далекобійних дронів до чіткої дипломатії — мають працювати злагоджено та системно, виснажуючи ресурси ворога до рівня, коли подальша агресія стає занадто дорогою для кремлівського режиму.