Ричард Дейтц, засновник хедж-фонду VR Capital, який свого часу будував бізнес у Росії, сьогодні став одним із найбільших кредиторів стратегічно важливих секторів української економіки. Про це йдеться у матеріалі Bloomberg. Ця трансформація інвестиційного фокусу Дейтца, який понад 30 років працює у Східній Європі, викликає чимало дискусій у фінансових та політичних колах.
У 90-х роках Дейтц стояв біля витоків інвестиційного банку Renaissance Capital у Москві, де він працював із російським борговим ринком, який тоді був магнітом для західного капіталу. Після дефолту РФ у 1998 році він створив VR Capital, зосередившись на проблемних активах. За словами самого інвестора, саме політичний вектор України 2013–2014 років переконав його зробити ставку на Київ, тоді як Москва обрала шлях до авторитаризму.
На сьогодні близько 20% активів VR Capital розміщені в Україні. Хоча компанія не розкриває точних цифр, Дейтц оцінює обсяг своїх інвестицій у діапазоні від 5 до 8 млрд доларів. Йдеться про великі пакети облігацій «Укрзалізниці», «Нафтогазу» та «Укренерго». Це перетворює фонд на ключового гравця у переговорах щодо реструктуризації державного боргу під час війни. Оцінюючи стан економіки, варто згадати, що наразі ми спостерігаємо економічний колапс РФ, що свідчить про правильність стратегічного розвороту багатьох інвесторів від російського ринку до українського.
Дейтц відомий своїм жорстким, іноді агресивним стилем перемовин. В Україні його підходи сприймають неоднозначно: з одного боку, це необхідні інвестиції, з іншого — тиск на країну, що обороняється. Проте сам інвестор відкидає звинувачення, наголошуючи, що українці не обирали цю війну і заслуговують на підтримку. Водночас він попереджає: повна відмова від виплат може закрити доступ до міжнародних ринків капіталу в майбутньому.
Філософія Дейтца полягає в тому, що після завершення бойових дій українським компаніям буде критично важливо зберегти репутацію та доступ до ліквідності. Руйнування існуючих правил гри, на його думку, лише ускладнить післявоєнне відновлення. Таким чином, постать Дейтца залишається символом складної дилеми між фінансовою вигодою та підтримкою держави, що виборює власне існування. В умовах війни кожен такий фінансовий інструмент стає елементом національної безпеки, де баланс між зобов’язаннями перед інвесторами та виживанням економіки є надзвичайно крихким.