Європейська комісія офіційно затвердила та передала на розгляд Ради ЄС пакет документів, який передбачає виділення Україні макрофінансової та військової допомоги в розмірі 45 мільярдів євро на 2026 рік. Відповідне рішення опубліковано на офіційному порталі Єврокомісії.
Цей крок є частиною комплексної стратегії Брюсселя із забезпечення життєздатності української економіки та посилення її обороноздатності в умовах затяжної війни. Згідно з розробленим планом, безпрецедентне фінансування буде розподілено за двома ключовими напрямками:
- 16,7 млрд євро спрямують на підтримку державного бюджету (покриття соціальних зобов’язань, зарплат бюджетникам та утримання макроекономічної стабільності);
- 28,3 млрд євро підуть безпосередньо на потреби армії, посилення обороноздатності та, що найбільш показово, на розвиток вітчизняного виробництва зброї.
Жорсткі умови антикорупційного контролю
У Єврокомісії чітко артикулюють, що надання прямої бюджетної підтримки не буде безумовним. Київ має дотримуватися суворих вимог, серед яких — дотримання верховенства права, системна боротьба з корупцією, а також забезпечення економічної стійкості та прозорості державних інституцій. Ця модель «фінансування в обмін на реформи» вже успішно імплементується в рамках діючої чотирирічної програми Ukraine Facility на 50 млрд євро.
Логістика війни: пріоритет для БПЛА
Окремої уваги заслуговує інноваційний підхід ЄС до гнучкості закупівель. Україна отримала офіційний дозвіл витрачати європейські кошти на придбання компонентів для безпілотників за межами країн-членів Євросоюзу. Ця опція застосовуватиметься у випадках нагальної потреби на фронті та за умови відсутності аналогів на європейському ринку. Таке рішення демонструє глибоке розуміння Заходом реалій сучасної асиметричної війни, де швидкість постачання електроніки для дронів є критичним фактором успіху на полі бою.
Політичний бекграунд: фактор Угорщини
Для повноцінного запуску механізму ініціативу має погодити Рада ЄС. Після затвердження Єврокомісія зможе розпочати залучення коштів на міжнародних фінансових ринках і здійснити перші виплати.
Варто зазначити, що цей пакет пропонується на тлі постійних спроб прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана блокувати макрофінансову підтримку Києва. Саме тому Брюссель паралельно розробив альтернативні юридичні інструменти, які дозволяють надавати допомогу в обхід потенційного угорського вето. Тим часом політичні позиції самого Орбана всередині країни слабшають: останні соціологічні опитування прогнозують поразку кандидатам від його партії у низці ключових виборчих округів, що може суттєво підірвати монополію Будапешта на європейський шантаж.