Сторони конфлікту готуються до чергового загострення бойових дій навесні, тоді як дипломатичне врегулювання залишається примарним, а увага США переключилася на Іран.
За даними Bloomberg з посиланням на джерела в Москві, російські війська поступово витісняються з Куп’янська українськими силами — і це попри те, що Путін минулого року публічно заявляв про захоплення міста. Міністерство оборони Росії ситуацію не коментує.
Фронт стоїть, але весна може все змінити
Попри локальні успіхи обох сторін, лінія фронту залишається переважно стабільною — жодна з армій не може здійснити вирішального прориву. Водночас російська армія готується до нового наступу. Україна очікує посиленого удару по укріплених містах Слов’янськ і Краматорськ у квітні-травні, хоча аналітики вважають, що Росія поки що не має достатніх сил для їх захоплення.
«На жаль, нездатність Росії прорвати нашу оборону означає, що акцент, імовірно, зміститься на знищення критичної інфраструктури України», — заявив дослідник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
Військова логіка обох сторін є жорсткою. Росія прагне захопити решту Донбасу та максимум території для підсилення своїх позицій на переговорах. Україна натомість робить ставку на виснаження: мета — завдавати 50 000 втрат на місяць, що перевищує темп російської мобілізації у 35 000–45 000 осіб. За словами Зеленського, за останні три місяці Росія втратила вбитими та пораненими близько 100 000 солдатів.
Переговори зайшли в глухий кут
Надії на дипломатичне вирішення конфлікту слабшають. США, за даними видання, запевнили союзників, що все ще вірять у можливість переговорів, однак конкретного руху немає. Росія не відступає від своїх вимог, зокрема наполягає на виведенні українських військ із частини Донеччини, яку їй так і не вдалося захопити. Зеленський відкидає ці умови. Увага Вашингтона при цьому зосереджена на конфлікті з Іраном, що фактично заморозило американське посередництво.
«Я не вірю, що це глухий кут. Що нам робити, якщо глухий кут? Здатися? Розслабитися?» — відповів Зеленський на запитання журналістів.
Зростання світових цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході наповнює російський бюджет і полегшує фінансування війни. Паралельно Україна б’є по нафтовій інфраструктурі Росії — зокрема по портах Приморськ і Усть-Луга на Балтиці. У 2025 році кількість українських авіаударів по російській інфраструктурі зросла майже вчетверо — до понад 23 000.
Зеленський, своєю чергою, відвідав країни Перської затоки, де підписав десятирічні оборонні угоди з Саудівською Аравією та Катаром, а також домовився про постачання дизельного пального в обмін на українські технології протидронового захисту.