31 Березня 2026, 12:27

Україна вп’яте за 10 днів вдарила по Усть-Лузі — під удар потрапив нафтовий термінал Транснафти

Супутникове зображення ближнього інфрачервоного діапазону показує дим, що піднімається з російського балтійського порту Усть-Луга після української атаки в Усть-Лузі, Ленінградська область, 27 березня 2026 року. Vantor/Handout via REUTERS/File Photo Purchase Licensing Rights
Супутникове зображення ближнього інфрачервоного діапазону показує дим, що піднімається з російського балтійського порту Усть-Луга після української атаки в Усть-Лузі, Ленінградська область, 27 березня 2026 року. Vantor/Handout via REUTERS/File Photo Purchase Licensing Rights

Вночі 31 березня українські безпілотники атакували балтійський порт Усть-Луга — п’ятий удар за десять днів. За даними галузевих джерел Reuters, метою стали термінали завантаження сирої нафти, якими керує монополія Транснафта. На фоні серії атак Росія вже втратила щонайменше 40% свого нафтоекспортного потенціалу.

Деталі атаки

Губернатор Ленінградської області Олександр Дроздєнко повідомив про троє поранених, серед яких двоє дітей, та пошкодження кількох будівель. Деталей щодо збитків у порту він не надав. Транснафта на запит Reuters не відповіла.

Усть-Луга розташована на південно-східному березі Фінської затоки. Порт щороку обробляє близько 32,9 млн тонн нафтопродуктів і є одним із ключових вузлів російського нафтового експорту.

Протягом останнього місяця Україна суттєво активізувала удари по нафтовій інфраструктурі Росії — зокрема по балтійських портах Усть-Луга і Приморськ. За розрахунками Reuters на основі ринкових даних, у сукупності з пошкодженням трубопроводу та арештами танкерів Росія вже втратила щонайменше 40% свого нафтоекспортного потенціалу.

Це найінтенсивніша кампанія проти нафтової інфраструктури за понад чотири роки повномасштабної війни.

Президент Зеленський у понеділок заявив, що деякі союзники України надсилають сигнали про можливе обмеження далекобійних ударів по нафтовому сектору Росії — на тлі зростання світових цін на енергоносії. Це вказує на дедалі відчутнішу напругу між воєнними цілями Києва та економічними інтересами партнерів.